ueartemis

Фемінітивотворення

Грицак Є. Вибрані українознавчі праці. — Перемишль, 2002.
Грицак Є. Вибрані українознавчі праці. — Перемишль, 2002.
Заняття й чинності жінок означують теж іменники з наростком -ниця: промовниця — жінка, що промовляє, вміє промовляти; продавниця — жінка, що продає (переклад з рос. продавщица); поснан[н]иця — жінка-п[о]сланець...

Український мовознавець Євген Михайлович Грицак ілюструє те, про що я давно торочу: парою до суфікса -ець є не лише -иця, але й -ниця.

  • Промовець — промовниця,
  • Продавець — продавниця,
  • Виборець — виборниця,
  • Видавець — видавниця тощо.

Нині ж популярні -чині неможливі етимологічно, оскільки суфікс -ыня не давав палаталізації: княгиня — не княжиня чи князиня; а також архаїчні грекиня, туркиня, німкиня (в останніх двох И перейшло в Е). Найстарша у своїй групі слів кравчиня була утворена механічною підміною «вульгарного» -иха на «шляхетне» -иня без урахування різниці якості И у суфіксах.

Нагадую, що нова редакція схвалює саме таке неприродне словотворення.

Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчиня, плавчиня, продавчиня...

Ба більше, формулювання нової редакції підважують і основний спосіб творення без допоміжного прикметникового суфікса -н-! Мова про слова штибу мисливиця і мистецтвознавиця.

Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верстальниця, набірниця, порадниця та -ень: учениця.

P. S. №1: Згадана продавниця фіксується ще Німецько-руським словарем Партицького і не зникає в ХХ столітті: спорадично виринає в радянських книжках аж до 1980-х, попри те, що унормовано було явно запозичену продавщицю. 

P. S. №2: Чесно зазначу, що не розумію, чому пан Грицак озаглавив параграф як «Чужі наростки». Російські відповідники наведених слів зовсім не схожі за формою.

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened

Your IP address will be recorded 

Я нарешті побачив, звідки взялася та «злодійниця»… Технічно, так можна утворити. Хоча слова «злодійний» немає — замість нього «лиходійний». Але навіщо тут взагалі утворювати похідне від похідного?! Ба більше, коли існують безпосередньо слова «злодійка, лиходійка»… От зі словом «розбій» зрозуміло: тут внаслідок цього назва явища перетворюється на ознаку (розбійний), а з неї на назву людини. А оце нахіба, коли одна сутність не змінюється на іншу (людина залишається людиною, лише змінює стать)?! То там або щось перемудрили, або за часів Грицака діяли якісь інші принципи…